ремонт, стройка, ремонтные работы
главная кто есть мы контакты статьи контакты
 
Стены и плитка Как стать токарем Особенности слесарного дела Новости недвижимости Как обогреть дом Природа вокруг дома Меняем полы Изоляция и теплоизоляция Остекление помещений Напольные покрытия Строим дом Остекление и оконные системы Дизайн внутри дома и снаружи Это интересно Ликбез о строительстве Отопительные системы Ваш интерьер Проводка электричества Лаки и краски Все о крыше и кровле Все тонкости ремонта Экономика Стены и перегородки Системы водоснабжения и канализации Виды строительных материалов Обзор рынка железа





Координація навколо трикутника США- Японія – Європа

категория: Экономика

На даний момент макроекономічна координація не дуже вражаюча серед цих країн. Питання полягає в тому, чи повернемося ми до ситуації, де доходи від координації виникають в такому розмірі, щоб задовольнити ініціативи координованої політики. Я вважаю, що відповідь може бути «так», принаймні, для декількох епізодів в економічних циклах, можливо, навіть «так» для питань, що включають систематичні зміни в правилах гри – головною фігурою тут виступає курс обміну валют.

Я проілюструю свою точку зору декількома ремарками перспективи для 1985 або 1986 років, зокрема той ризик, що коректування змішування фінансової політики США може призвести до небезпечної ситуації в світовій економіці, а також того, що США буде підтримувати інші індустріалізовані країни разом зі своєю власною політикою оцінки.

Принаймні повинна існувати вірогідність того, що США проведе тяжку працю в політиці оцінки в 1985-1986 роках, в період потерпання краще зупинити приріст та імпорт, доки фактичний рівень ставок залишається дуже високим. З повільним приростом в Європі та Японії можуть виникнути дуже серйозні проблеми, пов’язані з світовими проблемами заборгованості. Курс обміну долара може стати дуже нестабільним, а на деякому етапі може відбутися його значне падіння, що призведе до серйозних проблем інфляції в США. В такому разі, США може вступити в суттєві фіскальні відносини, і виникне необхідність звернутися до Європи та Японії, щоб підтримати попит світової торгівлі та обмінний курс долара.

Буде добре, якщо Японія та Європа відреагує. Проблематичним буде розглядати взаємини трикутника з точки зору балансу платежів. Дехто буде змушений прийняти частину теперішнього дефіциту США, але Європа навряд чи виступить бажаючою стороною, тому що такий дисбаланс є справою Тихого океану. В вочевидь, це означає, що між політичними реакціями Європи та Японії має бути суттєва відмінність, в основному через обмінний курс та місцеві фінансові інструменти .

Коротше кажучи, мають бути майбутні епізоди для досягнення суттєво кращих надходжень від рішень координації; ймовірно, більше ніж 2-4% світового ГДР як різниці між невдалою кооперацією порівняно з вдалим менеджментом кооперації даного циклічного епізоду. Випадок епізодичної кооперації час від часу не так важко і визначити, навіть за межами Європи.

Нарешті, говорячи про системи і цільові засади, я особисто хотів би підтримати спроби професорів Маккінтона, Міда та Уїльмсона визначити засади м’якої політики для обмінного курсу між США-Японією-Європою разом з місцевими правилами політики управління. Такі заходи можуть здатися ризикованими на сьогоднішній день, але можливості чистої дискреціонної політики конвергенції та контролю з ціллю досягнення результатів не такі вже й вражаючі. Існує вибір між епізодичною кооперацією «в»та «із» для специфічних пересувань. Майбутнє має бути або для одного або для іншого. Постійна некооперативна система в макроекономіці може призвести до значних затрат для всіх сторін.

ЛОУКА Т.КАТСЕЛІ – погляд на зовнішні ефекти

Дякую, пане голова.

На початку я хотів би зупинитися на питаннях «зовнішніх ефектів», та особливо на питанні, піднятому Метом Канзонері , стосовно характеристики та симетрії зовнішніх ефектів. По-друге, я хотів би поговорити про деякі аспекти координації, яких ще не торкалися на цій конференції.

Стосовно асиметрії в зовнішніх ефектах, слід зазначити, що асиметрія існує не лише в зовнішніх ефектах, але і в оригінальних економічних потрясіннях. Більш важливою також є асиметрія в контролі надходжень та організації політики.

Протягом останнього десятиріччя більшість економічних потрясінь відбувалися через підвищенням ціни. Частково за рахунок зміцнення об’єднань, ми експериментували з цінами на працю, особливо в Європі. В 70-ті роки значно зросли ціни на нафту. Більш пізніше ми спостерігали за номінальним і фактичним рівнем відсоткових ставок в основному по відношенню до політики США. «Нестабільність попиту» для деяких країн переросла в «нестабільність постачання» з тих пір, як країни об’єдналися завдяки торгівлі та фінансовим угодам. Цікаво буде дізнатися чи дійсно нестабільність має систематичний характер, а якщо ні, то який вид гарантії захистить країну від нечастих зовнішніх коливань. Наприклад, останні пропозиції в міжнародних переговорах стосовно боргів, стримати ріст відсоткових ставок можна розглядати як спробу країн, що беруть позики з ціллю захистити себе від майбутньої фіскальної або грошової політики кредиторів.

Походження нестабільності є дуже важливим фактором, навіть якщо ця нестабільність походить з середини країни. Чи походить нестабільність від уряду країни, чи від трудових об’єднань, чи від експортерів або власників цінних паперів важливими є реакція уряду на нестабільність і його спроби успішно впровадити політику економічної координації.

Перейдемо до впливів, більш відомих як асиметричні впливи політик на країни, в результаті їх відмінностей в структурі ринку праці, складу торгівлі, ринку фінансової поведінки, і, нарешті, відмінності в інституціональних факторах. Це досить об’ємне питання, тому я не збираюся на ньому зупинятися.

Третя зона асиметрії стосується контролю. Вчора ми обговорювали часову послідовність в політиці. Слід зазначити, що існує регіональна та функціональна несумісність в моніторингу політик. Наприклад, такий інститут як МВФ посилається на різні правила моніторингу боргу країн, що розвиваються, їх фіскальної та грошової політики на противагу промисловим країнам, що стикаються з таким же внутрішнім та зовнішнім дисбалансом. Як приклад приведу невелику цитату з доповіді Комітету Розвитку Планування ООН. Там сказано: «вдосконалена міжнародна кооперація вимагає ефективного контролю національних політик. Вони повинні бути несумісними з загальноприйнятими цілями та негативним відображенням інших країн». Слід додати, що таке ствердження МВФ є вирішальним для інших джерел надходжень з ціллю розвитку країни та робить таку несумісність більш сильною та сумнівною. «Несумісність надлишку або резерву валют, що також зазначено в Фонді, зараз ігнорується, що робить ситуацію асиметричною, незбалансованою та несправедливою». Треба уважно ставитися до джерела регіональних протиріч.



Ссылки по теме:

| главная | кто есть мы | контакты | статьи | контакты |
2006—2011 © Все о ремонте от А до Я